Олеся Заблоцька

Перше моє знайомство з йогою відбулося приблизно 15 років тому. Я навіть не запам’ятала, на який клас прийшла, але за відчуттями це була кундаліні йога. Хвилин через 30 я пішла з стійким переконанням того, що це секта.😏

Друге знайомство відбулося 10 років тому. Це було щось максимально розслабляюче. Після чого з’явилося інше переконання, що йога — це ліниві потяги на килимку. Як то кажуть, знову не моє. 🤷‍

Далі були вагітність і пологи, перекіс тазу, а оскільки моє тіло не було «обтяжене» фізичним навантаженням цілих 28 років, то хребет не витримав постійного перебування дитини на руках і розсипався в різні боки.

І ось тоді я почала займатися йогою, для здоров’я. Спочатку з відео уроків, потім стала відвідувати різні студії у пошуках «свого» тренера. Тоді, приблизно 7 років тому, я дізналася, що йоги це не сектанти, що практики бувають ще й силові, після яких сповзаєш із килима наскрізь мокрий від поту. ☝️

І коли прийшло усвідомлення того, що у мене вже є якийсь багаж знань, яким я хочу ділитися, то пішла вчитися на тренера з хатха-йоги. 🧘‍♀️

Як вчитель я обрала вже легендарного викладача, тренера, йогатерапевта та лікаря-кардіолога Артема Фролого. Якщо вже вчитися, то у найкращих. Здобула диплом тренера в Інституті східних методів реабілітації і знову вступила на навчання, але на курс з йогатерапії. Навчання у найкращих затягує.

Я перепробувала багато різних способів і підходів, але зараз у лідерах Vinyasa flow yoga. Люблю динамічні переходи між асанами. Даний напрямок дає політ фантазії, заохочує творчий підхід — адже той самий набір асан можна зробити в кількох варіаціях: у статиці (з утриманням положення кілька циклів дихання), в динаміці (зміна положення на кожен вдих-видих), у вигляді кругового тренування (Додаючи з кожним колом новий рух). Практика підлаштовується під загальний потік і перетворюється або в танець або в медитацію в русі, а буває і армійське тренування, після якого шавасана особливо благостна.